01.11

ДИТЯЧИЙ САДОК 

1.ЗАНЯТТЯ: ЗДОРОВ'Я ТА ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК 

ПРОГРАМОВІ ЗАВДАННЯ

-закріпити комплекс загальнорозвиваючих вправ 

-розвивати спритність 

2.ЗАНЯТТЯ: ОЗНАЙОМЛЕННЯ ІЗ СОЦІУМОМ 

ТЕМА: ОХОРОНА ПОВІТРЯ 

Конспект заняття для дітей старшої групи

 «ПОВІТРЯ, ЯКИМ МИ ДИХАЄМО. ОХОРОНА ПОВІТРЯ»

Мета :  формувати у дітей уявлення про повітря як матеріальне середовище. За допомогою доступних засобів показувати дітям, що повітря є скрізь : у воді, землі, продуктах, багатьох речах, які оточують людину, в організмі людини.  Розповісти дошкільнятам про органи,через які повітря потрапляє до нашого організму. Розповісти їм про значення повітря для життя, про чинники, що забруднюють повітря і про те, що його очищують зелені насадження.

Обладнання : чотири склянки з водою, грудка землі, грудка цукру, тонкі трубочки, пластмасові терези з дитячого математичного набору, дві повітряні кульки,    ( більша та менша ), гумові іграшки – пищик, дзеркальця, картки із зображенням того, що забруднює повітря і того, що його очищує.

ХІД ЗАНЯТТЯ.

Вихователь. Мої любі пригадайте, яка зараз пора року ? Правильно, весна. Давайте зручно розташуємося на килимку, заплющимо очі  й уявимо, ніби ми – у весняному лісі.

              Звучить тиха музика. Що ви відчуваєте, що бачите внутрішнім зором ?

Діти розповідають, що вони уявляють.

               А хто з вас зміг пригадати, як дихається у лісі ? Вільно, легко … А хто скаже чому саме ?

               Відповіді дітей .                                                                                                                    Так, у лісі багато дерев та кущів, які очищують повітря. Немає в лісі автомобільних доріг, заводів, що викидають у повітря дим. А що треба робити людям у містах, аби повітря було чистим, як ви гадаєте ?

               Діти відповідають, що треба більш саджати дерев, кущів, розводити квіти.  Доглядати рослинність, оберігати її.

Вихователь. Хто скаже: яке воно повітря ?

Правильно, невидиме, прозоре. Але бачити його все ж таки можна . Хочете побачити повітря ? Тоді проведемо кілька дослідів.                                                                          Вихователь підходить до свого столу, запрошує дітей встати навколо. Знімає серветку, під якою чотири склянки з водою. Підкликає до себе когось із дітей і пропонує уважно роздивитися склянки.

Що ти бачиш на стінках ? Так, малесенькі бульбашки. Це повітря. Ним у воді дихають … хто ?

Відповіді дітей : рибки, водорості.                                                                                   Отже повітря у воді є . А в землі, давайте перевіримо.

Вихователь підкликає другу дитину, дає їй грудку землі, пропонує кинути в склянку з водою. З грудки виходять бульбашки. Всі роблять висновок, що повітря й є і в землі.

              Діти пригадують, хто ним дихає, жучки, черв’ячки, кроти …

Третя дитина кидає у склянку з водою грудку цукру.

Вихователь. От бачите, повітря й є скрізь . А в нас самих, як ви гадаєте ?  Теж є ? А як це можна перевірити ?

              Звертає увагу дітей на кілька тонких трубочок ( для коктейлів ). За бажанням діти беруть трубочки і дмуть через них у четверту склянку з водою. Чути стукіт у двері. Заходить Знайко ( дорослий у костюмі ). Він тримає у руках дві повітряні кульки – більшу та меншу. 

Знайко. Добрий день усім ! Вибачте, що потурбував вас, але сталася пригода. Я подорожував на цих повітряних кульках навколо світу. Та ось з однієї кульки повітря вийшло. Довелось мені приземлитися у вашому дитячому садочку.

Вихователь. То в тебе повітряні кульки ? Дуже добре, бо ми з дітками якраз ведемо мову про повітря. Ти, Знайко трохи погостюй у нас.

              Запрошуємо присісти.                                                                                                    Діти, давайте розглянемо кульки, на яких прилетів наш гість. Як ви думаєте, якщо зважити ці кульки, то вони будуть однакові за вагою ?                            Вихователь бере пластмасові терези, обережно розміщує на їхніх шальках кульки.                                                                                                                                                      Чому, одна шалька, на якій кулька більшого розміру нахилилася вниз ? Правильно, ця кулька важча – у ній більше повітря. Повітря має вагу. А ще повітря пружне. Вихователь змизкає одну кульку і відпускає.                                                                                   А почути його можна ? Дайте-но мені отого гумового зайчика. Він пищить, чуєте ? Це з нього виходить повітря. А як відчути повітря ?

              Діти відповідають : відчинити квартирку , підставити обличчя повітрю тощо.

              Правильно, а бажаєте відчути повітря просто зараз ? Підставте до рота долоньку і дихніть на неї. Долонька стала тепла. От ви і відчули повітря, що було у ваших легенях.

               Проводиться фізкульт хвилина – вправи на дихання : вдихнути на повні груді, потягнутися руками в гору, опустити руки та видохнути, широка розвести руки врізнобіч, на вдиху схрестити прямі руки перед грудьми.     

Вихователь. Повітря потрібна нам щоб жити. А як воно потрапляє до нашого організму ?

              Відповіді дітей.

              Чудово ! Знайко, і ти щось хочеш сказати ?

               Знайко каже, що хоче сказати дітям загадку :

Між двох вогників – горбочок,

  Дві дірочки має, повітря втягує.

              Діти відгадують, що це – ніс людини. 

              Вихователь роздає дітям дзеркальця, пропонує подивитися на свої носики. Розповідає :     Людина вдихає повітря через дві ніздрі, воно пробігає каналами, на поверхні яких безліч волосинок, вони весь час коливаються, мов трава на лузі, коли повіє вітер. До цих волосинок, як до липкого паперу, чіпляється пил, що потрапляє до носа разом з повітрям. Ось чому ніс називають фільтром, який охороняє органи людини від забруднення.  Внутрішні стінки носа вкриті безліччю кровоносних судин, по яким увесь час циркулює гаряча кров. Тому в носах постійно тепло, навіть морозяне повітря встигає там нагрітися перед тим , як дійде до легень. А коли дуже спекотне, ніс, навпаки охолоджує повітря.

               Ось чому потрібно дихати носом, а не ротом. Окрім того, нас ніс уміє сприймати запахи  приємні та неприємні. Іноді запах попереджує нас про небезпеку. Наприклад : коли щось підгорає, чи зіпсується їжа.

               Вихователь пропонує дітям пригадати різні запахи.

               Згадайте. Які пахощі на кухні, коли мама пече пиріжки ? Справді смачні, так і хочеться з’їсти  пиріжок.  А подобаються вам запахи, коли в кімнаті стоїть букетик квітів ? Як ви гадаєте, чи можна по запаху впізнати, які квіти прикрашають кімнату ?так, повітря доносить до нас знайомі пахощі троянд, конвалій, бузку і навіть коли ми їх не бачимо, по запаху можна пригадати, як зветься квітка. А чи відчували ви неприємні запахи у повітрі ?   згадайте, що може його забруднювати ?

               Діти розповідають, що це – дим від заводів та фабрик, розлитий бензин, гази від машин, фарби, лаки, дезодоранти, дим від цигарок.

Вихователь. А зараз послухайте таку історію. Було це восени, листя на деревах пожовкло, попадало на землю. У вихідний день мама з Сергійком вирішили прибрати подвір’я -  згребли старе листя в кілька куп. « мамо, мамо я підпалю їх » ? – запропонував Сергійко. « Ні в якому разі » !- відповіла мама. І пояснила…

               Діти як ви гадаєте, чому не дозволила мама підпалити сухе листя Сергійкові ?

               Діти висказують свої версії.

              Дійсно, може виникнути пожежа. А також коли листя запалити, від нього йтиме ядучий дим, він має неприємний запах і забруднює повітря, а це може зашкодити здоров’ю людей, тварин. Рослинам також тяжко дихати. Запам’ятайте :  без нагальної потреби вогнище не можна розпалювати. Ніс людини – це фільтр, так, але з великою кількістю забруднювачів повітря він не може впоратися. І коли ніс хворий, наприклад, під час нежиті, він також не може добре працювати. Ось чому його потрібно берегти і не застуджувати.

Вихователь  ( продовжує ). Людина не може жити не дихаючи. Давайте спробуємо, затиснути собі ніс пальцями і щільно стулити рота. Чи довго ми зможемо пробути в такому стані ? Ні, звичайно. А хто скаже, чи зможемо ми дихати, коли навколо буде багато диму ?

              Відповіді дітей : дихати буде важко, можна задихнутися.

               То яке повітря необхідне людині для життя ? ( Чисте ). А хто, ще раз нагадає : хто і що допомагає нам очищати повітря ?  Привільно :  дерева, кущі, трава, квіти. Вони вбирають у себе брудне повітря і виділяють чисте ( кісень). Дощ та сніг також допомагають очищати повітря – вони прибивають пил. Людям після цього легко дихається.

Давайте пограємося у гру.

              Вихователь роздає дітям картки . пропонує розкласти у дві доріжки зображеннями того,  , що забруднює повітря ( забруднює повітря : викиди з двигунів автомобіля, хімічні речовини – лаки, аерозолі, дим від заводів, дим від костра, дим від паління цигарок …)  і того, що очищує повітря ( очищують повітря :  дерева, квіти, сніг, дощ … )

Знайко. Молодці діти, виявляється ви багато знаєте про повітря. Я хочу тільки нагадати вам кілька правил, що допоможуть зберегти здоров’я, адже залежить від того, яким повітрям ми дихаємо.  

Вихователь. Дякуємо тобі, Знайка, за науку. Діти добре запам’ятають ці правила. А тепер вийдемо всі на свіже повітря – на прогулянку і допоможемо тобі надути кульку, щоб ти міг продовжувати свою подорож.

              Всі виходять на прогулянку.

 

П Р А В И Л А .

 

Ø  Поруч з автомобільною трасою не можна гуляти та гратися. Бо там повітря насичене шкідливими викидами з двигунів. Гуляти треба у парку, скверику. Корисно гуляти в лісі на березі водойм під наглядом дорослих, де повітря чисте і запашне.

Ø  Якщо в хаті пічне опалення, треба стежити за тим, щоб опалення знаходилося у справному стані. Чадний газ дуже шкідливий. Коли його багато у приміщенні,- загроза життю людини.

Ø  Якщо на пікніку дорослі розводять вогнище, то з часом його необхідно загасити, щоб не було пожежі і щоб огонь не зашкодив природі.

Ø  Не можна перебувати у приміщені, де й є дим від паління цигарок. Він дуже небезпечний для здоров’я людини, а для дітей й поготів. 

3.ЗАНЯТТЯ. ХУДОЖНЬО-ПРОДУКТИВНА ДІЯЛЬНІСТЬ (МАЛЮВАННЯ)

ТЕМА:НАСТРІЙ ДЕРЕВ В ДОЩОВУ ПОГОДУ 

ПРОГРАМОВІ ЗАВДАННЯ

-збагачувати уявлення про погодні зміни у природі

-закріпити вміння малювати акварельними фарбами

-розвивати уяву, естетичний смак 

ОБЛАДНАННЯ: аркуш паперу, акварелі, пензлик,  ємність для води, серветки, ватні палички.

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ "ЯК УБЕЗПЕЧИТИ ДИТИНУ ВДОМА"

 Щодня вдома ми користуємося речами, що становлять потенційну небезпеку для нашого здоров’я або навіть життя. Але зазвичай не замислюємося над цим, бо маємо досвід і звички безпечної поведінки. Натомість дитина, яка тільки-но почала осягати ці життєво необхідні знання, може легко потрапити в халепу. Щоб убезпечити дитину від побутового травматизму, — по-перше, навчіть її правил безпеки життєдіяльності, по-друге — необхідно зменшити потенційну небезпеку в домівці.

Поясніть дитині потенційну небезпеку

·        Ознайомте дитину із правилами безпеки життєдіяльності як із певним ритуалом, обов’язковим для кожного члена родини.

·        Регулярно розмовляйте з дитиною на теми побутової безпеки, користуючись кожним зручним приводом. Не лише розповідайте, а ставте запитання, аби переконатися, що вона все зрозуміла. Періодично повертайтеся до «пройдених» тем, говоріть у різні способи про одне й те саме.

·        Кожна дитина, зокрема в ранньому віці, має цікавість до предметного оточення. Вона прагне торкатися речей, брати їх у руки чи в рот, розбирати, ламати, адже у такий спосіб пізнає навколишній світ. Спрямовуйте цей процес, невтомно призвичаюючи дитину до дотримання правил користування тими чи тими предметами, поводження в тій чи тій ситуації.

Створіть умови для безпечного перебування вдома

Кухонна плита становить загрозу для дитини насамперед через ризик отримання опіків. Аби запобігти цьому:

·        ставте ємкості з гарячими стравами чи напоями подалі від краю;

·        чайники та сковорідки повертайте ручками до середини плити, аби дитина не змогла вхопити їх і перекинути;

·        встановіть на край плити захисний екран, що не дасть дитині до­тягнутися до конфорок та посуду, що стоїть на поверхні;

·        встановіть замок на дверцята духової шафи, аби дитина не змогла відкрити шафу під час приготування у ній страви;

·        в не залишайте конфорки ввімкненими без потреби;

·        не порайтеся біля плити в легкому одязі, який розвівається, не підпускайте до плити дитину в такому одязі;

·        не залишайте без нагляду плиту із запаленими конфорками, особ­ливо коли на ній готуєте рідку страву, яка може витекти й залити конфорку;

·        не дозволяйте дитині спати в приміщенні, де встановлені газова плита чи газовий балон;

·        не дозволяйте дитині гратися з плитою, навіть якщо додану газу припинено;

·        сірники мають бути недоступні дітям.

Подбайте про защіпки для дверцят шаф, шухляд, а також холодильника. Насамперед це стосується шухляд з ножами, виделками, іншими гострими та ріжучими предметами, а також зі скляним посудом, що легко б’ється.

Ножі, виделки, ножиці, тертки, шатківниці та інші гострі й ріжучі предмети в жодному разі не мають бути на видноті. Привчайте дітей:

·        працювати ножем обережно й на обробній дошці;

·        не торкатись ріжучої поверхні руками;

·        передавати ножі та виделки одне одному лише ручками вперед;

·        під час роботи з терткою не прагнути дотерти все вщент, аби не поранити пальці.

Для зберігання хімічних засобів оберіть місце, недосяжне для дітей, — найліпше зачинені тумбочки або шафки, встановлені на достатній висоті. Окрім того, не зберігайте побутову хімію поруч із продуктами харчування. Ці самі заходи застосовуйте й щодо лікарських препаратів.

У ванній кімнаті, як і в кухні, бажано забрати з поля зору дитини все, що може їй зашкодити: предмети й засоби особистої гігієни, косметику, аерозолі, пінцети, ножиці, шпильки тощо. Для цього у ванній кімнаті варто мати поличку, розміщену на достатній висоті, або ліпше шафу, яка замикається на ключ.

Подбайте, щоб розетки були закриті кришками.

Не дозволяйте дитині гратися пральною машиною, особливо ховатися всередині неї. Перевіряйте машину перед умиканням.

Зоною підвищеної небезпеки є вікна й балкони. Поставте на вікна обмежувачі відкривання, для провітрювання відкривайте лише кватирки, а головне — не залишайте дитину без нагляду біля вікон і на балконі.

 

Якщо необхідно залишити дитину вдома саму

Навчіть дитину:

·        обслуговувати себе — сходити в туалет, вимити руки, налити собі води тощо;

·        користуватися телефоном — щоб вона знала, як зателефонувати батькам, а також у аварійні служби. Налаштуйте на домашньому телефоні кнопку «швидкого набору», натиснувши на яку дитина зможе миттєво зв’язатися з кимось із батьків;

·        нікому не відкривати вхідні двері. У батьків (бабусі з дідусем) є свої ключі, тож їй ліпше взагалі не підходити до дверей, якщо хтось чужий натисне вхідний дзвінок;

·        самостійно гратися, малювати, ліпити, розфарбовувати тощо — поки батьків немає, дитина розважатиме себе у безпечний спосіб.