21.04
ДИТЯЧИЙ САДОК
НАВЧАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ
ЗАНЯТТЯ :ЗДОРОВ'Я ТА ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК
ТЕМА: "ВЕСЕЛІ КРАПЛИНКИ"
ПРОГРАМОВІ ЗАВДАННЯ:
-повторити комплекс загальнорозвиваючих вправ;
-вдосконалювати вміння метати торбинки з піском на дальність
-закріпити вміння стрибати в довжину та кидати й ловити м'яч обома руками
ЗАНЯТТЯ:ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНИЙ РОЗВИТОК (СТАРША ПІДГРУПА)
ТЕМА: "ЧИСЛО 10.ГЕОМЕТРИЧНІ ФІГУРИ"
ПРОГРАМОВІ ЗАВДАННЯ:
-сформувати уявлення про число 10,його утворення,запис ;
-закріпити знання про геометричні фігури;
1.Ігровий момент. Казка "Козеня,яке вміло рахувати до 10"
2.Знайомство із числом 10.
- За допомогою яких знаків можна записати число 10?(Десять призначають двома знаками- 1 і 0)
Виконуємо завдання у зошиті "Логіка і математика " сторінка 43
3.Вивчи вірш про число 10
МИ ЗНАЄМО,МИ ЗНАЄМО-
ПО ДЕСЯТЬ ПАЛЬЦІВ МАЖМО.
НА РУЧКАХ І НА НІЖКАХ-
НЕ МЕНШЕ АНІТРІШКИ!
4.Вправа"Розділи фігури"
Згадати геометричні фігури та їх назви
ЗАНЯТТЯ:ХУДОЖНЬО-ПРОДУКТИВНА ДІЯЛЬНІСТЬ (ліплення)
Тема:"Вазочка для весняних квітів"
Чи замислювалися ви, батьки, де беруть витоки “комплекс жертви”, або потреба агресії стосовно інших. Мало хто з батьків знає про булінг чи стикається з цим явищем в дитячому садку. Чому і як дитина дошкільного віку стає жертвою булінгу? Розкриємо поняття “Булінг”. Визначимо основні риси дитини – жертви булінгу та дитини — “булі”, та дії педагога при виявленні ознак булінгу. Термін “булінг” - що це таке? У перекладі з англійського він означає хуліганство. Булінг - це багатократний негативний психологічний тиск на людину. Булінг може бути ситуативним (спровокований певною ситуацією і трапляється тільки раз) і систематичним (постійні знущання день у день). Булінг у ЗДО може проявлятися як тиск: · психологічний, · фізичний. Діти застосовують і фізичний, і психологічний тиск на жертву. Наприклад, образи, приниження, ігнорування, непоступливість, погрози, побиття під час ігор. Хто провокує булінг в дитячому садку? Булінг серед дітей старшого дошкільного віку в ЗДО можуть спровокувати дорослі. Діти старшого дошкільного віку одразу сприймають ставлення авторитетних дорослих до інших і беруть це ставлення за зразок. Вони починають цькувати дитину чи дітей, якщо: педагог або помічник вихователя: – зневажливо ставиться до дитини, яка часто плаче або невпевнена в собі; – ігнорує скаргу дитини на те, що її образили однолітки; – глузує із зовнішнього вигляду дитини; – образливо висловлюється про дитину чи її батьків; – проявляє огиду щодо фізичної або фізіологічної особливостей дитини. батьки або члени сім’ї: – б'ють та ображають дитину вдома; – принижують дитину у присутності інших дітей; – проявляють сліпу любов та виконують усі забаганки дитини; – ставляться до своєї дитини як до неповноцінної особистості, жаліють (неповна родина, дитина хвора або має відхилення в розвитку). Усі діти потребують підтримки дорослих — батьків, вихователів, практичного психолога. Саме вони мають допомогти дітям налагодити партнерські взаємини з однолітками у групі. Як міняється поведінка дитини під час булінгу в ЗДО? Дитина-жертва булінгу поводиться незвично. Якщо раніше вона охоче відвідувала дитячий садок, то тепер така дитина: вдома: – не хоче одягатися вранці; – шукає собі будь-яку справу вдома, аби не йти до дитячого садка; – просить батьків забрати її із дитячого садка раніше; – плаче, вигадує хворобу або в неї дійсно підвищується температура тіла, починають боліти голова, живіт; – не контактує з однолітками у дворі; – грає наодинці в парку. в дитячому садку: – не бере участь у сюжетно-рольових та рухливих іграх, спільній самостійній художній діяльності; – усамітнюється при будь-якій нагоді; – часто губить свої іграшки або речі; – бруднить чи псує одяг; – грає поламаними іграшками; – відмовляється на користь іншої дитини від головної ролі в театрілізації чи грі; – не має друзів у групі. Прояви насильства в дитячому саду відрізняється від насильства в школі. У школі це група дітей, в дошкільній установі окремі діти, дуже рідко група дітей. У дитячому садочку при насильстві немає попередньої стадії обдумування. Дошкільнята не усвідомлюють до кінця своїх дій. Відсутнє розуміння наслідків і відчуття провини. Виправданням насильства є незначний проступок. Агресивна поведінка дітей розходиться з їх словами. Як діти вибирають жертву для цькування? Стати метою цькування дуже легко - досить виділятися чим-небудь серед однолітків. Це можуть бути як зовнішні відмінності, так і поведінкові. Але варто розуміти: можна з дитинства носити окуляри або бути володарем веснянок, але не давати себе в образу. Діти підсвідомо знаходять того, хто не здатний за себе постояти і не учинить опору. Основні риси дитини, яку легко пригноблювати: · низька самооцінка; · сором'язливість, лякливість; · апатичність, незацікавленість в тому, що відбувається навкруги; · відсутність хоч би одного близького друга серед однолітків; · прийняття усього, що відбувається. У 90 випадків жертва булінгу нікому не розповість про те, що відбувається! Провокативні жертви булінгу Звичайно, це не означає, що дитина напрошується сама, ні в якому разі! Але її поведінка настільки відверто різниться з поведінкою однолітків, що часом викликає роздратування і нерозуміння навіть у педагогів: · діти, які погано піддаються навчанню і сильно відстають від інших; · підлизи і ябеди; · сильно залежні від батьків і гіпер опікувані; · дуже хворіючи діти (через те, що рідка з'являються в компанії, інші діти від них відвикають). Як зрозуміти, що дитину кривдять? Якщо це стосується дитячого садочку, то дитина, яку кривдять однолітки, може відверто і не відмовлятися туди йти, але буде рада будь-якій можливості залишитися удома. Після спілкування з однолітками дитина пригнічена і на пропозицію покликати кого-небудь у гості завжди відмовляється або відповідає, що нікого. Можуть траплятися безпричинні істерики і сльози без очевидного приводу. А як виглядає дитина “булі”, дитина задирака · діти, що не уміють співчувати; · гіперактивні, агресивні, фізично перевершуючи своїх однолітків; · дитина, яка є неформальним лідером компанії або мріє ним стати; · відчуває вседозволеність в наслідок неправильного виховання або високого соціального статусу батьків. Спостерігач або союзник “булі” У питанні дитячої агресії завжди є третя сторона, і провина спостерігача анітрохи не менше провини самого агресора. Чому діти не діють або підключаються до цькування зрозуміти досить просто: - страх опинитися на місці жертви; - страх виділитися з натовпу і легко піддаються чужому впливу; - вважають знущання - розвагами, а жорстокість і грубість — нормою; - колись були на місці жертви і тепер відіграються. Роль педагога У ЗДО вихователь - арбітр. Він стежить за неприпустимою агресією. Чітко розпізнає форми агресії і насильства, привчає дітей справлятися з агресією усередині себе. Як боротися з булінгом? Звертайте увагу на поведінку дитини, на чиїй би позиції він не був: нападаючий, спостерігач або жертва - це треба присікти. Проблема булінгу, знищена на ранній стадії, матиме мінімум наслідків для психіки дитини. Якщо ж пустити усе це на самоплив, слід залишиться незгладимий, причому для усіх учасників конфлікту. Якщо дитина агресивна і не бачить іншого способу взаємодії з однолітками або молодшими, окрім як принижувати і бити, у дитини серйозні проблеми, які вона не може сформулювати і обговорити. Ніколи не відмахуйтеся від скарг дитини, що навіть здаються вам дрібницею. Проігнорувавши її один раз, ви більше ніколи не доб'єтеся відвертості і не дізнаєтеся, коли і за яких обставин все посилилося. Розпочніть виховання лояльності з себе самих. П а м ' я т а й т е ! Дитина, що стала учасником цькування, якої б позиції вона не дотримувалася при цьому, потребує серйозної роботи з дитячим психологом!
|
Комментариев нет:
Отправить комментарий