Ігри
Дидактичні ігри
Ігри на розвиток чуття метру та ритму
Гра «Скільки долей у такті?»
а) Вчитель плескає пульс твору, виділяючи наголосом початок кожного такту.
б) Учні, порахувавши кількість ударів, мовчки показують пальцями отримане число.
Гру можна ускладнити, вклинивши поміж такти з пульсуванням долей – такти з довільними ритмами.
Гра «Повтори ритм»
а) Вчитель проплескує коротенькi ритмiчнi формулки.
б) Учні (за помахом руки вчителя) повторюють їх.
Гру ускладнюємо, додаючи пiсля плескань [для розвитку зорової уваги] жартiвливi рухи (наприклад, – розводимо руки вбiк, торкаємося вух, стискаємо пальцi в кулак, розчепiрюємо пальцi та повертаємо руки долонями до учнів тощо).
Гра «Дай вiдповiдь»
а) Вчитель проплескує коротеньку ритмiчну формулку-запитання.
б) Клас повторює питання (окрім учня, який вiдповiдатиме).
в) Учень, двічі послухавши музичне запитання, плескає-iмпровiзує ритм-вiдповiдь.
г) Учень ставить своє музичне питання сусідові [гра продовжується по колу].
Пам’ятаймо: музична вiдповiдь може бути довшою або коротшою від запитання. Можна змiнювати темп, розмiр тощо.
Гра «Ритмічний диктант»
а) Вчитель проплескує нескладнi ритмiчнi формулки.
б) Учні розшифровують їх складами ритму.
Якщо дiти не можуть впоратися iз завданням, то нагадайте їм про зв’язок складiв ритму iз ходою хлопчика, качечки i коника. Так, наприклад, про ритмiчну формулку можна сказати: Спочатку йшов хлопчик (та ), потiм кривуляла качечка (тi тi ), за нею бiг коник (тукутуку), а за коником знову йшов хлопчик (та ).
Гра «Читаємо ритми»
Намалювати на дошцi чотири квадрати із чверткою, із двома вісімками, із чотирма шістнадцятками та вісімковою тріоллю. Написати під ними назви складів ритму. Утворювати iз записаних тривалостей ланцюжки ритмiв.
а) Вчитель по черзi показує указкою на один iз квадратiв.
та ті ті тукутуку три ноти (в тріолі)
б) Учні вголос [у стриманому темпi] прочитують його складами ритму.
Щоб дiти встигали зорiєнтуватися, переводьте указку iз квадрата на квадрат iз невеликим випередженням.
Коли дiти вже вiльно читатимуть показанi ритми, переходьте до засвоєння складніших ритмоформул:
чвертка-дві вісімки [та ті ті ], чвертка з крапкою-вісімка [та і ті ],
вісімка-чвертка-вісімка [ті та ті], вісімка-чвертка з крапкою [ті та і],
вісімка-дві шістнадцятки [ті туку], дві шістнадцятки-вісімка [тукуті ],
вісімка з крапкою-шістнадцятка [ті-ўку], шістнадцятка-вісімка з крапкою [тукі-ў].
Гра «Годинникова майстерня»
Вчитель ділить клас на три групи. Кожна група iмiтує голосом хiд одного з годинникiв: великого (вiн iде чвертками — та та ), середнього (йде вiсiмками — тi тi тi тi ) та маленького (вiн iде шiстнадцятками — тукутуку тукутуку).
Годинникар (вчитель або хтось iз дiтей) перевiряє годинники – запускає їх хiд та зупиняє. Годинники цокають-йдуть усi разом, по одному, по два.
Гру можна ускладнити. Подiливши клас на шiсть груп, годинникар перевiряє правильнiсть ходу годинникiв, включає та виключає годинниковi дзвiночки. Стежить за єдиним темпом, єдиним пульсом для усiх годинникiв своєї майстернi.
Великий годинник [1-ша та 2-га група дiтей]
"ходить" i дзвонить чвертками (та та // бам бам ).
Середнiй [3-тя та 4-та групи] — вiсiмками (тi тi тi тi // дзiнь дзiнь дзiнь дзiнь ).
Маленький [5-та та 6-та групи] — ходить шiстнадцятками (тукутуку тукутуку), дзвонить-дзиньчить одним довгим звуком (дзззззззз...).
Ігри на розвиток чуття динаміки
Гра «Відлуння»
Учитель співає короткі мелодії та окремі звуки. Учні, імітуючи відлуння, повторюють їх.
Гра «Гiрські вiдлуння»
Кожен ряд учнів повторює мовлене вчителем слово iз поступовим, але добре вiдчутним спадом динамiки. Слова можна повторювати одне за одним одразу, а можна робити мiж повторенням слiв зупинки. Другий варiант промовляння слiв дає змогу краще вiдчути-уявити гiрське безмежжя, простiр, далечiнь.
Вчитель I ряд дiтей II ряд дiтей III ряд дiтей
Добрий, добрий, добрий, добрий...
початок, початок, початок, початок...
половина, половина, половина, половина...
дiла, дiла, дiла, дiла...
Спробуйте поговорити iз гiрським вiдлунням:
Що у лiсi? Клин, клин, клин...
Що за лiсом? Полин, полин, полин...
Що у водi? Лин, лин, лин...
Що над водою? Млин, млин, млин...
ff mf p ppp
Ігри на розвиток звуковисотного відчуття
Гра «Куди бiжать нотки?»
Варіант А. Вчитель грає коротенькi мелодичнi ходи висхiдного та низхiдного напрямкiв. Заплющивши очi, учні уважно слухають. Виставленою уперед рукою одразу реагують на змiни напряму руху ноток (пiднiмають руки вгору або опускають вниз). Пiсля кожної заграної групки звукiв учитель повiдомляє куди бiгли нотки. Починати гру доцiльно вiд звуку Ля першої октави (почувши кiлькаразове повторення цього звуку, учні ставлять праву руку у вихiдне положення – перед собою на рiвнi грудей).
Варіант Б. Нагадати учням, що на фортепiано та ксилофонi високi нотки знаходяться справа, а низькi – злiва. Ще раз провести гру «Куди бiжать нотки», попросивши дiтей показувати висхiдний рух звукiв вiдведенням руки вправо-вгору, низхiдний рух звукiв – вiдведенням руки влiво-вниз.
Гра «Слуховий диктант»
а) Вчитель грає на iнструментi два-три сусiднi звуки (пощаблево вгору або вниз [без пере-стрибування через звук!]). Повiдомляє назву першого звуку.
б) Дiти, уяснивши напрям мелодичного руху, спiвають-називають заграну групку звуків.
в) Учитель грає наступну групку (починаючи від кінцевого звуку попередньої).
Вчитель || до ре | ре мi фа мi фа | фа фа cоль ||
Діти || до ре | ре мi фа мi фа | фа фа соль ||
Гра «Заспівай лінію»
Нагадати учням, що нотки можуть звучати на одному рiвнi. Можуть пощаблево пiднiматися вгору та збiгати вниз (гамоподiбний рух мелодiї). Можуть перескакувати через щаблi (рух мелодiї по тонах акорду). Можуть погойдуватися вгору та вниз як морські хвильки (хвилеподiбний рух мелодії) тощо.
а) Намалювати на дошцi хвильку та чотири рисочки. Із їхньою допомогою навчитися спiвати дві щедрівки («Щедрик», «Щедрiвочка щедрувала»).
б) За допомогою хвильок-двотактів вивчити пiсню «Коломийки заспiвати».
Гра «Намалюй мелодичну лінію пісні»
Нагадати учням, що речення складаються зi слiв; слова – зi складiв; склади – з окремих лiтер. Мелодiї теж можна дiлити на меншi побудови – фрази та мотиви. На прикладі зображення мелодії пiснi «А хто, хто» показати учням, в яких місцях доцільно розірвати суцільну графічну лінію, щоб був виднішим її подiл на меншi побудови.
а) Попросити учнів “намалювати” мелодичні лiнії вивчених пiсень на уявній стiні (водночас співаючи їх у повільному темпі). Щоб надати рухам необхiдної мягкостi, нехай дiти уявлять, що в руках у них широкий пензель-флейц. Вмочивши кiнчик пензля в уявну фарбу, хай діти легесенько (щоб не “капало на пiдлогу”) зображають вивчені мелодії великими розмашистими рухами.
б) Попросити учнів намалювати мелодичні лiнії вивчених пiсень на папері.
Гра «Промовляй скорочено»
а) Сольфеджуючи з учнями мелодії, вживаймо скороченi форми назв нот (із двох літер):
до ді ре рі мі фа фі зо (соль) зі ля лі сі до2,
до2 сі су ля лу зо (соль) зу фа мі му ре ру до.
б) Учитель просить заспівати мажорну гаму від одного зі звуків
До-дієз, До-дубль-дієз, До-бемоль, До-дубль-бемоль. Учні співають гаму, замінюючи
слово дієз – голосною І, дубль-дієз – Ї; бемоль – голосною У, дубль-бемоль – Ю.
(Назви-винятки: дмi [дiєз-мi], дсi [дiєз-сi]).
До-дієз мажор: ді рі дмі фі зі лі дсі ді.
До-дубль-дієз мажор: дї рї мї фї зї лї сї дї.
До-бемоль мажор: ду ру му фу зу лу су ду.
До-дубль-бемоль мажор: дю рю мю фю зю лю сю дю.
Гра «Сольфеджіо з підказкою»
а) Розгадати назви нот заспiваних вчителем речень та слів.
Гарна наша Коляда. Вже настала весна – березень, квiтень, травень.
фа фа фа фа зо ля фа ре фа фа фа ре фа ре ре ре мi ре фа ре
Мій брате, пам’ятай: наша мова найкраща, наша земля свята.
мі фа ре фа ля фа фа фа зо фа фа фа фа фа фа ре ля ля фа
Золотi ворота. Князь Ярослав. Шабля, козак, гетьман, прапор, зброя.
зо зо мi до до фа ля ля зо фа фа ля зо фа ре фа фа зо зо ля
б) Навчити учнів, точно дотримуючись абсолютної висоти, розспiвувати свої iмена. Важкi для розспiвування iмена спрощуймо: Галина = Галя [фа ля], Парасковiя = Параска [фа фа фа].
Анна, Вiра, Надя, Созонт, Тадей, Платон, Роман, Варвара, Потапiй, Стефан.
фа фа мi фа фа ля зо зо фа ре фа до до фа фа фа фа зо фа мi ре фа
в) Розспiвувати назви інструментів, марки автомобілів тощо.
Флейта, кларнет, гобой, фагот, туба, труба, валторна, тромбон.
ре фа фа ре до зо фа до сум фа су фа фа до фа до до
г) Ось варiанти можливих на уроцi музики звертань до дiтей.
Добрий день, слава працi. Добрий день, слава i честь. Молодець. Добре. Вiдмiнно.
до до ре фа фа фа мi до до ре фа фа мi ре до до ре до ре мi мi до
Доброго дня вам. Доброго i Вам. Прощавайте. Допобачення.
до до до ля фа до до до мi фа до фа фа ре до до фа ре ля
Гра «Співаємо з нот»
Написати на дошцi лiтери Д Р М Ф З Л С Д – скорочений запис назв нот
до ре мі фа зо (соль) ля сі до2.
Переводячи указку iз літери на літеру, спiвати з учнями нескладнi мелодiї. Якщо дiти не попадають одразу на потрiбну висоту, то навчити їх “перебiгати” тихенько голосом (по щабельках гами) вiд однiєї заданої ноти до iншої.
Гра «Оберни інтервал»
а) Вчитель співає два звуки.
б) Учень повторює другий звук, а перший переставляє голосом вгору або вниз (доповнюючи мелодичний хід до октави). Дає назви утвореним інтервалам.
Гра «Що змінилося?»
а) Вчитель грає мажорний або мінорний тризвук у висхідному русі. Повторно грає тризвук, піднявши або опустивши на півтон одну з ноток.
б) Учні показують пальцями яка нотка змінилася, і в який бік, – тримаючи один [два, три] пальці вгору або донизу. Гра дає змогу учням відчути різницю між чотирма видами тризвуків: мажорним, мінорним, зменшеним, збільшеним.
Гру можна ускладнити: вчитель називає “імена” ноток першого тризвуку і просить учнів назвати нотки другого тризвуку. Наприклад: ре-фа-ля – ре-фі-ля; ре-фі-ля – ре-фі-лі;
ре-фа-ля – ре-фа-лу; ре-фа-лу – ру-фа-лу.
Учитель грає учням по два септакорди:
малий мінорний – великий мінорний; малий мажорний – великий мажорний;
малий мінорний – малий зменшений; малий зменшений – двічі зменшений.
Назвавши “імена” ноток першого септакорду, просить назвати імена другого.
ре-фа-ля-до – ре-фа-ля-ді; ре-фі-ля-до – ре-фі-ля-ді;
ре-фа-ля-до – ре-фа-лу-до; ре-фа-лу-до – ре-фа-лу-ду.
Ігри на розвиток внутрішнього слуху
Гра «Спів зовнішній та внутрішній»
Навчившись співати пісню (голосом, зовнішньо), учні вчаться співати її подумки. Щоб пе-ревірити уміння дітей внутрішньо уявляти музику, вчитель показує однією рукою пульсацію долей, а іншою переводить учнів зі співу зовнішнього на спів внутрішній (і навпаки).
Пальці вчителя зібрані в кулак – сигнал, що співаємо в думці, внутрішнім слухом.
Розкрита рука – що співаємо уголос. Сигналізувати про спосіб співу можна й за допомогою “семафорної палички” із зеленим та червоним кружечками.
Гра «Прицiлювання вухом»
Увесь клас напружено вслухається у заграний вчителем звук. Пiсля його завершення дiти намагаються продовжити заграний звук в уявi (внутрiшнiм слухом). За поданим знаком дiти тихенько вiдтворюють почутий звук, намагаючись заспiвати його iнтонацiйно якнайточнiше.
Ігри на розвиток музичної пам’яті
Гра «Повтори мелодiю» (а), «Повтори мелодію навпаки» (б)
Вчитель спiває ряд звукiв i одночасно показує рукою висоту їх звучання.
а) Учнi повторюють заспiване вчителем:
Вчитель Учнi
До-ре-мi – До-ре-мi,
Раз-два-три – Раз-два-три...
б) Учнi повторюють заспiване у дзеркальнiй послiдовностi:
Вчитель Учнi
Мi-фа-соль – Соль-фа-мi,
Три-чо-п’ять – П’ять-чо-три...
Гра «Співаємо ланцюжком»
У повільному темпі учні співають добре знану пісню по черзі, – кожен по одному звукові. Варіант: співають по одному звукові рядами.
Гра «Живе фортепіано»
Учитель, викликавши на середину класу кількох учнів, дає їм у руки картки із назвами ноток – кожному іншу (напр. До, Ре, Мі, Фа, Соль, Ля). Просить запам’ятати звучання своєї «клавіші» і точно його відтворювати. Торкаючись указкою відповідної картки, “грає” на живому фортепіано нескладні мелодії.
Варіант: “Клавішами фортепіано” є ряди учнів класу.
Ігри на розвиток голосу
Гра «Співаємо носиком»
а). Вiдчути роботу свого голосового апарату. Співати на пiанiссiмо довгі тривалості, почергово спрямовуючи струмiнь повiтря то через рот (у-у-у-у), то через нiс (м-м-м-м).
б) Згадати з дітьми найперші промовлені ними слова (діді, тятя, дай, гам). Заспівати на одній висоті вправу Там-м-м-м-м-м мама, баба, тато, няня.
в) Грати на уявних дзвонах (на одній висоті) та одночасно співати слова бам, бом, бім, бум; сам, сом, сім, сум. Пiд час спiву кiнцевих лiтер м, н постаратися вiдчути резонування вокальної маски [вiбрацiю твердих частин лицевого кiстяка i резонаторних порожнин голосового апарату].
Гра «Музичний літачок»
Поклавши руку на колiно, учні гудуть найнижчу нотку (лiтачок “прогрiває” двигуни). Потiм, повiльно пiднiмаючи руку, гудуть все вище й вище, тонше й тонше. Запищавши як комарики, плавно ведуть свiй уявний лiтак на посадку (повiльно опускаються голосом вiд найвищої нотки до найнижчої).
Гра «Вчимося артикулювати голосні»
Протяжно промовляючи звуки вокальної азбуки У, О, А, Е, И, I (у-у-у-у, о-о-о-o, а-а-а-а, е-е-е-е, и-и-и-и, i-i-i-i), формувати навички їх правильної вимови.
У — губи складено “трубочкою”;
О — розташування губ схоже на букву О;
А — рот широко вiдкритий, видовжений вниз;
Е — губи трохи розтягнутi на боки й притиснутi до зубiв.
Вiдстань мiж зубами менша, нiж пiд час вимовляння звуку А.
И — губи “усмiхаються”;
I — губи ще бiльш розтягуємо в посмiшцi; видно напiввiдкритi зуби.
Гра «Фізкультхвилинка для язика»
Запропонувати дiтям, заплющивши очi, внутрiшньо відчути роботу язика пiд час промовляння звуків. Сказати, що той учень гарнiше й правильнiше вимовляє звуки, у кого слухнянiший язичок.
а) Виставивши язика, скрутити його трубочкою, розiгнути в жолобок, розпрямити як лопатку, зробити чашечку (загнути вгору кiнчик та край язика).
б) Загнути язик на верхню губу, на верхнi рiзцi з зовнiшнього боку (мiж губою i зубами), на верхнi рiзцi з внутрiшнього боку.
в) Облизати кiнчиком язика верхню губу (рот напiввiдкритий); облизати ясна iз зовнiшнього боку, iз внутрiшнього боку, облизати кiнчиком язика пiднебiння.
Гра «Вчимося артикулювати приголосні»
Приголосний Л. Притиснути до верхнiх зубiв кiнчик язика; притиснути до зубiв широкий язик-лопатку. Промовити: Лу-ул, ло-ол, ла-ал, ле-ел, ли-ил, лi-iл.
Яблуня, слива, вiльха, клен. Конвалiя, лiлея, кульбаба, тюльпан.
Приголосний С. При його вимовi — губи в усмiшцi; зуби зближенi до 1 мм; кiнчик язика впирається в нижнi зуби-рiзцi; спинка язика вигнута, посерединi спинки язика утворено рiвчачок, по якому спрямовуємо струмiнь повiтря.
Закрiпити вимову звуку С за допомогою розспівування наступних складiв та слiв:
Приголосний З. Нагадати учням, що ми говоримо та спiваємо “на видиху” — видихаючи з грудей повiтря. Нагадати, що наш голос утворюється завдяки вiбруванню (дрижанню) голосових зв’язок. Навчити дiтей правильно прикладати руку до гортанi, щоб вiдчути вiбрацiю пiд час звукотворення.
Закривши вуха долонями, i вимовляючи звуки с-с-с-с, з-з-з-з, вiдчути рiзницю у роботi го-лосового апарату (-пiд час вимови звуку з-з-з-з дрижать-вiбрують голосовi зв’язки).
Закрiпити вимову приголосних звуків за допомогою таких складiв та слiв.
З… Зір, зуб, зяблик, зубр.
Ц… Цап, цуцик, киця, синиця.
Ш… Душ, рушник, штани, шаровари.
Ж… Жук, вуж, жаба, кажан.
Ч… Чебрець, чемериця, чистотіл, гірчиця.
Щ… Дощ, вогнище, щастя, борщ.
Р… Рись, тигр, беркут, орел.
Б… Біб, бобер, бабуся, барабан.
П… Просо, порох, папір, попіл.
Т… Тополя, туя, терен, тис.
Д… Дуда, дід, одуд, дрова.
В… Вовк, вівця, вовна, вус.
Ф… Флокс, фіалка, фікус, фокус.
Г… Грім, гуркіт, голос, горло.
Х… Хата, дах, хлопець, птах.
Ґ … Аґрус, фіґа, фiґляр, мамалиґа.
Й… Йод, яйце, Йосип, Майя.
Дз… Гандзя, дзбан, дзиґлик, дзиґа.
Дж… Джинси, джип, джунґлі, банджо.
Ігри на розвиток творчих навиків
Гра «Імпровізуємо супровід»
Супроводжувати спiв пісень [наприклад, забавлянки «Тосi, тосi»] виплескуванням най-рiзноманiтнiших ритмiв (кому як вдасться). Навчити використовувати для імпровізації супро-водів бубон, трикутник, дзвіночки тощо.
Гра «Ритмізуємо та інструментуємо тексти»
Зі слова народжується спiв. Вчiмо учнів правильно вимовляти слова. Вчiмо мiняти темп та ритм промовляння слiв. Вчiмо “iнструментувати” свою мову, тобто вiдтворювати слова в най-рiзноманiтнiших вiдтiнках тембру (легко, свiтло, прозоро, гулко, в’язко тощо). Навчiмо дiтей ставити в мовi логiчний (смисловий) наголос, тобто видiляти найважливiшi щодо смислу слова пiдвищенням iнтонацiї, змiною динамiки, сповiльненням темпу, паузою тощо.
НАщо хлопець купив шапку? — Щоб носити.
Нащо хлОпець купив шапку? — Бо хусток хлопцi не носять.
Нащо хлопець купИв шапку? — Бо задурно не дають. А красти — це
великий, непростимий грiх!
Ритмо-декламацiйнi вправи повиннi розковувати учнів; будити творчу уяву, фантазiю; приносити дiтям радiсть, утiху вiд створених, зiмпровiзованих просто на уроцi нових ритмiв та iнтонацiй. Помiркувати над змiстом наступних загадок. Промовляти їх кiлькома варiантами:
а) iз звичайною гучнiстю та пошепки;
б) промовляючи їх на однiй висотi, пiднiмаючись голосом вiд низьких до високих звукiв, опускаючись вiд високих до низьких;
в) промовляючи загадки у швидкому темпi, у повiльному темпi, промовляючи iз приско-ренням, сповiльненням, зупинками тощо.
Не вогонь, а печеться. Що це? (Кропива)
Не звiр, не птиця, а носик — як спиця. Хто це? (Комар)
Сини в шапках, а батько — нi. (Дуб, жолудi)
Сам у церквi не буває, а других туди скликає. (Дзвiн)
В якiм лiсi нема листя? (В бору)
Маленьке, легеньке, а через хату не перекинеш. (Пiр’їна)
Провести з дiтьми ритмо-декламацiйну вправу. Промовляти поданi тексти у рiзних метро-ритмiчних та тембрально-iнтонацiйних варiантах, iлюструючи їх змiст мiмiкою, вiдповiдними рухами рук, тiла. Запропонувати дiтям створити на основi даних текстiв “двоголосну музику ”.
Водовіз воду віз. У бобра багато добра.
Добре слово краще за цукор i мед. Коротко i ясно — тому i прекрасно.
Носорiг носорогу наступає на ногу. Мурлика муркоче — морозива хоче.
Ногач ногатий, окач окатий з води визирає. Хто це? (Ква-а-а-а-а!)
На дзвiницi у дзвони дзвiнко дзвонить дзвонар.
Гра “Хто швидше?»
Повправлятися з учнями у швидкому називаннi нот звукоряду вгору та вниз вiд заданої вчителем ноти. Секундомір допоможе визначити переможця.
До ре мi фа соль ля сi до — до сi ля соль фа мi ре до.
Ре мi фа соль ля сi до ре — ре до сi ля соль фа мi ре.
Мi фа соль ля сi до ре мi — мi ре до сi ля соль фа мi. I т.д
Комментариев нет:
Отправить комментарий