06.05

ДИТЯЧИЙ САДОК 

НАВЧАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ 

ЗАНЯТТЯ  :РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ І КУЛЬТУРА СПІЛКУВАННЯ (ЕЛЕМЕНТИ ГРАМОТИ)

ТЕМА:ВИВЧАЄМО БУКВУ Т,ЗВУК [Т]

ПРОГРАМОВІ ЗАВДАННЯ 

 

-ознайомити дітей із новою буквою Т та її звуковим звучання

-показати роль наголосу

-закріпити знання про склад

-розвивати мовлення, мислення

ЗАВДАННЯ у зошиті "ДИТЯЧА ГРАМОТА "

СТОРІНКА 30

ЗАНЯТТЯ:ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНИЙ РОЗВИТОК (НА ОСНОВІ КОНСТРУЮВАННЯ)

ТЕМА:БУДИНОК ДЛЯ ТРЬОХ ПОРОСЯТ

ПРОГРАМОВІ ЗАВДАННЯ 

-формувати знання про права дитини,вчити на прикладі казки,які права були порушені

-вчити будувати з конструктора будиночок(або з іншого матеріалу)

Гаджети в житті дитини: за і проти

Консультація для батьків

З одного боку, сучасні технології допомагають дітям розвивати увагу, дрібну моторику, сприяють їх інтелектуальному розвитку. З іншого – вони нерідко забирають багато часу, якого, в результаті, не вистачає на активні заняття і розваги. Давайте розберемося, наскільки корисні, і чим шкідливі гаджети для дитини.

Аргументи «за»

Гаджети – частина технічного прогресу. Комп’ютерні та інтернет-технології – така ж частина сучасної людини, як холодильник, метро, літак та інше. Їхнє призначення – допомагати працювати і відпочивати з комфортом. Чим раніше дитина навчиться користуватися цими благами цивілізації з користю для себе – тим краще. Отже нехай опановує новими навичками.

Заповнюємо паузу з користю. Після появи комп’ютерів, планшетів, смартфонів батькам більше не потрібно ламати голову, чим зайняти дитину в черзі в поліклініці або під час тривалої поїздки. Немає потреби брати з собою пакет іграшок. Тепер можна просто увімкнути малюкові улюблений мультфільм або гру. Він не сумуватиме, цікаво проведе час, і не буде заважати оточуючим.

Гаджети – розвиваючий інструмент. Різнокольорові пірамідки, кубики, пластилін, фарби, машинки, пупси та інші традиційні дитячі атрибути – це не просто іграшки, а засіб для фізичного, соціального та інтелектуального розвитку дитини. Також і гаджети. Коли малюк хаотично натискає на кнопки, він розвиває дрібну моторику і мимоволі запам’ятовує деякі букви і цифри. Коли розглядає картинки на екрані і вибирає мелодію – тренує зорове і слухове сприйняття. Важливо спрямувати дії малюка в потрібне русло. Існує безліч електронних ігор,які розширюють кругозір дитини і допомагають їй освоїти різні навички. На роль однієї з таких ігор підійде і найпростіший графічний редактор.

Помічник у навчанні. Електронні пристрої здатні зберігати в собі цілу бібліотеку. Електронна книжка допомагає дитині отримувати нові знання так само, як і звичайна паперова. До того ж, не потрібно нести важку добірку книг з бібліотеки і назад. Досить завантажити цікаву книгу з інтернету. Батьки можуть привчити дитину до того, що інтернет – джерело корисної інформації, а не тільки джерело ігор.

Завдяки гаджетам ми можемо віртуально відвідати музей, іншу країну, опинитися в іншому часі або у космосі, змоделювати ситуації, які діти не мають можливості побачити в повсякденному житті.

Комп’ютерні розвивальні ігри чудово мотивують дітей до вивчення нового, наприклад іноземної мови.

 

Аргументи «проти»

Проблеми зі здоров’ям. Технічний процес звільнив людей від багатьох фізичних навантажень. Актуальною проблемою людства стали гіподинамія та її наслідки для здоров’я (надмірна вага, серцево-судинні захворювання, слабкість м’язової системи).

Недолік руху особливо небезпечний для зростаючого дитячого організму. Від тривалого сидіння на одному місці ( а саме цим загрожує захоплення гаджетами) порушується циркуляція крові в ногах, внутрішніх органах, включаючи головний мозок. Це погано позначається на розумових процесах, пам’яті, концентрації уваги.

Якщо дитина віддає перевагу комп’ютерним іграм, а не рухливим, його м’язова система стає слабкою, порушується постава ( що веде до порушення функцій внутрішніх органів і систем), з’являються зайві кілограми.

Крім того, дитячі очі відчувають колосальне навантаження , рано виникають проблеми із зором.

Емоційна залежність. Якщо дитина проводить дуже багато вільного часу за комп’ютером, планшетом або смартфоном, у неї формується залежність від них. Поступово інші розваги стають нецікаві. А втративши улюбленого електронного пристроя, дитина починає нервувати і вередувати.

Тривале споглядання екрана (впродовж  1 години для старших дошкільнят) призводить до перезбудження нервової системи, розвитку агресивності та інших розладів.

Замінюють реальне спілкування. Проведення часу з гаджетом і віртуальне спілкування можуть заважати освоювати навички комунікації, встановленню повноцінних соціальних зв’язків. Замість того, щоб заводити реальних друзів і спілкуватися з ними вживу, деякі діти занадто серйозно сприймають героїв комп’ютерних ігор.

Батькам варто стривожитися, якщо у дитини немає друзів, а в компанії дітей  він поводиться скуто.

До того ж для повноцінного інтелектуального розвитку необхідна постійна сенсорна інтеграція з довкіллям, яку дорослі часто замінюють екранними засобами. Задоволення потреби в пізнанні, що виражається у зливі запитань, теж перекладають на комп’ютер і навіть замінюють мультфільмами вечірні задушевні бесіди, такі потрібні для встановлення психологічного контакту з малюком і відносин співробітництва.

Слід узяти до уваги і те, що нереальні події на екрані спотворюють уявлення дитини про справжній світ, порушують формування навичок безпечної взаємодії з об’єктами (наприклад, малюк, який вивчав світ за планшетом, не здатний ухилитися від м’яча, адже на екрані м’яч, що летів прямо в нього, ніколи не вдарить).

Перегляд навіть найдобрішого фільму дасть малюку користь лише тоді, коли поруч із ним буде мудрий дорослий, який пояснить, що відбувається і чому, обговорить з дитиною мотиви вчинків персонажів, їх наслідки, підведе до розуміння висновків.

Екранна залежність не виникає за один день, вона заволодіває дитиною поступово, на очах у дорослих.

Віртуальний світ дуже привабливий, яскравий, динамічний. Протиставити йому можна лише красу, романтику, рух і дивовижні відкриття реального світу. Якщо батьки захоплені цікавими справами, люблять природу, спорт, музику, рукоділля, активний відпочинок, беруть дитину з собою в походи, разом майструють і променять радістю від цього, то їхні сини і доні розставлять пріоритети правильно, і екран ніколи не заполонить їх.

Насправді, побічного ефекту від використання гаджетів уникнути нескладно. Батькам потрібно контролювати кількість часу, який діти витрачають на електронні ігри та перегляд мультфільмів. У дитини не буде залежності від них, якщо у неї є альтернативні інтереси ( гуртки, прогулянки, спорт).

А ще не забувайте, що до певного віку головним прикладом для дитини є її батьки. Якщо мама з татом весь вільний час проводять в соціальних мережах, то не варто дивуватися, що гаджети асоціюються у дитини з чимось надзвичайно важливим і захоплюючим.

Сучасна дитина значно відрізняється від своїх однолітків ХХ століття темпом розвитку, словниковим запасом, здібностями, проте це зовсім не говорить про те, що вона стала гіршою або кращою, вона просто стала іншою, і їй дуже потрібні любов і тепло дорослих.

06.05

ДИТЯЧИЙ САДОК 

ХУДОЖНЬО-ПРОДУКТИВНА ДІЯЛЬНІСТЬ 

МУЗИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 

Конспект музичного заняття для дітей старшої групи.                                           

 Програмовий зміст.

        Заохочувати дітей до ритмічного, виразного, координованого

        виконання рухів танцю, вправи, гри.

        Вдосконалювати вміння дитини передавати   рухами не лише

       загальний настрій музики, але і її темп, динаміку, яскравий ритмічний

        малюнок,  форму.

        Під час виконання виховувати у дітей такі риси характеру :

       взаєморозуміння, співпереживання, згуртованість, доброзичливість.

        Розвивати музичні та акторські здібності дитини, заохочуючи до 

       інсценізації знайомої пісні.

        Вдосконалювати вміння дитини співати легко, без напруги, виразно,

        інтонаційно чітко.

        Формувати основні співочі уміння: співати у «високій позиції»,

        дзвінко, домагаючись «польотності» голосу, проспівувати довгі

        звуки  мелодії.

        Розвивати творчу активність, уяву і фантазію  дошкільника в процесі

        гри на дитячих музичних  інструментах. Виховувати бажання грати

        на інструментах.

        Спонукати вживати слова на позначення  музичних інструментів

        (бубон, маракас, румба, ксилофон, трикутник, свистунець), вміти 

        порівнювати їх з вже знайомими  геометричними фігурами.

        Підтримувати бажання виконувати найпростіші  усні обчислення під

        час виконання логіко -  математичних завдань.

        Навчати дітей користуватися схемами для проведення музичних

        занять (діти співають, діти танцюють, діти грають на музичних

        інструментах)

        Вчити дітей уважно слухати музику, впізнавати та називати музичні

        твори, аналізувати, робити висновки, обґрунтовувати власну думку

        під час бесіди та виконання творчих завдань.

        Сприяти становленню мовленнєвої комунікації, вчити підтримувати

       діалог; вести бесіду;чітко виразно, логічно висловлювати свою думку.     

        Збагачувати словниковий запас дітей  відповідними словами

        (композитор, музикант, танцюрист, пружинка, вертушка, розспівка,

        інсценізація).

        Прилучаючи дітей до національної культури, познайомити з

        поняттям «українська народна  музика», навчати бачити, відчувати,

        захоплюватися чарівним світом українського народного

        фольклорного мистецтва (пісні, танці, примовки, забавлянки,

        колискові, лічилки,загадки).

     

                                              Хід заняття.

          Під веселу українську музику діти забігають до  музичної зали,

          зупиняються і повертаються  обличчям до музичного керівника.

М. К.   Добрий день мої малята, любі хлопчики, дівчата,

            Рада бачити усіх, і великих, і малих,

            І вертлявих, і тихеньких, і чорнявих, і руденьких.

              (співає)     Добрий день!

            (Діти співом відповідають)      Добрий день!

 М. К. Діти, у нас сьогодні дуже цікаве музичне заняття, до нас завітали

           гості: (показує дві ляльки) дівчинка Галинка та хлопчик Василько.

           Подивіться, яке у них гарне вбрання, у Галинки - віночок,

           спідничка, фартушок, у Василька – шаровари, шапка. 

           Здогадалися, хто вони? Так, українці!Наші гості ще й багато

           цікавих речей з собою принесли: і бубон, і свистунці, і трикутники,

           давайте використаємо їх на нашому занятті. І ще якийсь дивний

           кошик, але мабуть там якийсь сюрприз, ми його відкриємо трішки  

           пізніше. А зараз покажемо нашим гостям, як ми вчимося

           танцювати і пригадаємо нашу вправу, яка   називається «Фігурна

           пружинка з вертушкою». Хлопчики, запрошуйте дівчаток,

           ставайте в коло, так, щоб вам було зручно. В середину кола ми

           запросимо наших гостей, потім ми цю вправу використаємо в

           таночку, який будемо виконувати. (діти виконують вправу, м. к.

           слідкує за технікою виконання, робить зауваження, використовує 

           індивідуальний показ, після виконання вправи  діти сідають на

           стільчики )

 М.К. Скажіть, діти, як називається країна, в якій ми з  вами живемо?

Діти:  Україна .

М.К. Отже, якщо ми народилися і живемо в Україні, то  й називаємося

          українцями. Діти, а чим  славиться  наша Україна? Так, українською

          піснею. А чи знаєте ви звідки в Україні пісня взялася? Як вона

          прийшла до нас? Ось послухайте легенду. Давно це сталося, ще за

          часів наших пращурів. Якось зібрав Бог до себе всі народи, що

          живуть на землі, і вирішив розділити поміж них різні таланти, щоб

          кожен народ міг прославити себе. Французи дістали елегантність та

          красу, угорці –  любов до господарювання, німці – дисципліну та

          порядок, росіяни – владність, італійці – любов до музики. Раптом

          Бог побачив у куточку дівчинку. Вона була одягнена у вишиту

          сорочку, русяву  косу перевивала блакитна стрічка, а на голові 

          красувався віночок із червоної калини.

                                                     2.

       «Хто ти?Чого плачеш?» - запитав Бог. Я - українка! А плачу, бо про

        мене забули – відповіла дівчинка і хотіла вже йти, але Бог зупинив її.

        «Я всі таланти роздав, але в мене  ще неоціненний  дар, який

         прославить тебе на цілий світ. Це пісня! Візьми її.» Взяла українка

         дарунок і міцно притиснула його до серця, вклонилася низенько і

         з ясними очима та вірою понесла пісню в народ. З тих пір і

         славиться Україна своїми чарівними  піснями. Ось одну з них ми

         сьогодні і послухаємо,  вона називається « Зеленеє жито»                                                                                                     

        Слухайте уважно, потім мені розкажете, яка ж ця пісня за характером

        і що вам в ній сподобалось.

      (діти слухають пісню, визначають характер і зміст)

М. К.  Діти, а хто створює, пише музику?

Діти:   Композитор.

М. К.  Так, композитор, а ось ця пісня, яку ми тільки що слухали     

            називається народна. А ви знаєте, як створювалась народна пісня?

           Хтось із людей колись дуже давно придумав пісню і почав співати,   

           і так ця пісня всім сподобалась, що її почали співати скрізь : і в  

           містах, і в селах, вже й забули хто її перший придумав і почав

           співати. Є такі пісні, які співали ще ваші бабусі і прабабусі, а тепер

           з задоволенням співають ваші  мами і тата, і як  подорослішаєте ви

           теж будете їх співати. Бачу наші гості – Галинка і Василько

           посміхаються, сподобалась мабуть їм пісня. А давайте ми їм теж

           заспіваємо. Але перед тим, як  заспівати, нам треба розспіватися,

           розігріти наші  голосочки.

         Розспівка вам відома, вона  називається «Дрібушечки», співаємо не

         голосно, але чітко  вимовляємо слова, широко відкриваємо ротик.           

                                      (діти виконують розспівку)

М. К. Молодці, гарно розігріли голосочки, що ж нам таке цікаве

        заспівати? Ой, я зовсім забула про  наш кошик із сюрпризом, давайте

        подивимось, що ж там є?(відкриває кошик, дістає шапочки гусей,

        фартушок, хусточку) Про кого ж ми пісню  можемо заспівати? Так,

        ми знаємо українську  народну пісню « Веселі гуси».

     Гусоньки – гуси в білих сорочках,чому ви додому ідете рядочком?

     Гуси у відповідь, ну гелготать: щоб пастушкові нас порахувать.

М. К     Ми теж уміємо рахувать, скільки у нас гусей?

Діти:    Два! Один – білий, другий – сірий.

М. К.  Давайте не тільки заспіваємо, а й покажемо, про що співається в  

           пісні. (звертається до ляльки) Галинко - обирай бабусю, а ти,

           Василько –  гусенят. 

                                                         3.

(діти співають і інсценізують пісню «Веселі гуси»,  м. к. закріплює зміст і

                                                 характер пісні)

 М.К.   Ви загадки любите відгадувати?

                        У нашої бабусі сидить звір у кожусі,

                        Біля пічки гріється, без водички миється.

  Діти:  Котик!

 М. К.   Гляньте, ще щось в нашому кошику є!Та це ж наш Котик - 

              сонько у кошику спить. Котику, ми про тебе пісеньку знаємо.

             Ця пісня українська  народна, та ще й колискова. Вона

            називається «Котику сіренький» Як співається колискова?

Діти:   Тихо, лагідно, ніжно.

М. К.   Так! Наспівно, протяжно, в повільному темпі.Ой, кіт  - воркіт, та

     на віконечко -  скік! А з віконця в хижку, піймав сіру мишку,  кинув у

      колиску. Мишка буде спати, котик воркотати. (діти виконують пісню

                      всі  разом, потім за бажанням індивідуально)

М. К.  Діти, ви знаєте українська музика буває не тільки тихою,

           спокійною, а й веселою, жартівливою. А під веселу музику, що діти

           люблять робити? Так, танцювати. А як називаються люди, які

          виконують танці?

Діти: Танцюристи.

М. К. А ті що грають на музичних інструментах?

Діти: Музиканти.

М. К. Василько скликає музикантів, а Галинка – танцюристів.

          То ж тепер усіх діток я запрошую в танок.

          (діти виконують «Український танок»)

М. К. Музиканти веселіш, нам заграйте, чим скоріш,

          А звучить сьогодні звісно українська гарна пісня.

                             (діти виконують оркестр «Ой, дуб, дуба»)

М. К. Василько і Галинка не пожалкували, що завітали до нашого

           дитячого садочка, ми їх розважили, показали, що ми вміємо.

               Вміють діти в нас співати, вміють і в оркестрі грати,

              А ще більше танцювати.

              А тепер гостям покажем , як ми вмієм в ігри грати.

              Нумо в коло дітвора!    (діти стають в коло) Нас чека весела гра!

                    А гра наша називається «Ой, Василю, товаришу»

М. К.  Хто лічилку гарну знає, той Василька обирає! (діти лічилкою

           обирають Василька, грають в гру за бажанням декілька раз.)

      В кінці заняття м. к. закріплює вивчений матеріал,

      відмічає кращих дітей, прощається з дітьми.

 

 

 

 05.05

4 КЛАС 

ТЕМА УРОКУ 

"ПОВЕРНЕННЯ ДОДОМУ В УКРАЇНУ "

ПОСИЛАННЯ НА ПРЕЗЕНТАЦІЮ 

https://sway.office.com/Jh8fBma0MEBn4xLx?ref=Link&loc=play

РЕВЕ ТА СТОГНЕ ДНІПР ШИРОКИЙ 

ВІДЕОУРОК

Тестові завдання 

 05.05

2 КЛАС 

ТЕМА УРОКУ:РЕКЛАМУЄМО КРАСИВЕ І КОРИСНЕ.МИСТЕЦТВО І ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ 

ВІДЕОУРОК 

ПОСИЛАННЯ НА ПРЕЗЕНТАЦІЮ "РЕКЛАМУЄМО КРАСИВЕ І КОРИСНЕ "

https://sway.office.com/aOcYIJ5hM9go28C7?ref=Link&loc=play

ВОКАЛЬНО-ХОРОВА РОБОТА

ВИВЧАЄМО ПІСНЮ НАТАЛІЇ МАЙ

"ВЕСЕЛКА"

05.05

 ДИТЯЧИЙ САДОК 

НАВЧАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ

 ЗАНЯТТЯ :ЗДОРОВ'Я ТА ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК 

ПРОГРАМОВІ ЗАВДАННЯ 

-ПОВТОРИТИ КОМПЛЕКС ЗАГАЛЬНОРОЗВИВАЮЧИХ ВПРАВ 

-ВДОСКОНАЛЮВАТИ ВМІННЯ СТРИБАТИ НА ОБОХ НОГАХ

-ВДОСКОНАЛЮВАТИ ВМІННЯ СТРИБАТИ В ДОВЖИНУ З РОЗБІГУ

-ВИХОВУВАТИ КОРЕКТНЕ СТАВЛЕННЯ ДО СВОЇХ РОВЕСНИКІВ,ДБАЙЛИВЕ СТАВЛЕННЯ ДО СВОГО ЗДОРОВ'Я

ЗАНЯТТЯ:ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНИЙ РОЗВИТОК 

ТЕМА:РОЗВ'ЯЗАННЯ ЗАДАЧ.ЗАКРІПЛЕННЯ ЧИСЛА 10

ПРОГРАМОВІ ЗАВДАННЯ 

-ЗАКРІПИТИ НАВИЧКИ КІЛЬКІСНОЇ ЛІЧБИ,ЗНАННЯ ЦИФР ВІД 1 ДО 10

-ПОВТОРИТИ ЧИСЛО 10

-ВДОСКОНАЛЮВАТИ НАВИЧКИ АРИФМЕТИЧНИХ ДІЙ

Завдання в зошиті,сторінка 44

ЗАНЯТТЯ:ХУДОЖНЬО-ПРОДУКТИВНА ДІЯЛЬНІСТЬ (ЛІПЛЕННЯ)

Консультація для батьків "Агресивність та її прояви в житті дитини"

Напади дитячої агресивності часто заганяють батьків у глухий кут. "Як же так? Адже ми так любимо дитину, намагаємося вчити її тільки доброго", - розводять руками мами й тата. Давайте розглянемо проблему дитячої агресивності з усіх боків.

Буває так, що дитина зовсім не агресивна. Вона ніколи не вдарить дорослого або іншу дитину, не скаже поганого слова, не розлютиться. Така повна відсутність агресивності - скоріше, великий недолік, ніж достоїнство. Агресивність необхідна для нормального розвитку дитини, інакше вона не змогла б пізнавати навколишній світ, захищатися, конкурувати з іншими людьми. Якщо батьки суворо забароняють дитині виявляти необхідну агресію (не бий, не відбирай іграшку, не кричи...), то таке придушення агресії може призвести до неврозу або до того, що один раз ця сама агресія вирветься назовні з ефектом пружини, що розпрямилася.

Бажаючи виховати свою дитину доброю та чуйною, деякі батьки прагнуть максимально обмежити агресію, яку вона виявляє. Як часто можна почути: "Навіщо ти вдарив Катю? Зовсім не обов'язково битися, можна домовитися" Якщо дитині 2-3 роки, домовлятися з нею ще досить складно, оскільки в цьому році вона ще не дуже добре говорить. Їй доступні тільки два способи розв'язання проблеми: вдарити Катю або поступитися, тобто бути переможеною.

Часто агресивна поведінка є наслідком тих стосунків, які маля спостерігає в родині.

Якщо батьки час від часу застосовують фізичні покарання, то не слід дивуватися, що дитина не вміє спілкуватися по-іншому. Малюк знає, що мама або тато б'ють його, щоб він був слухняним. Природньо, він звикає до того, що якщо потрібно щось отримати від людини, її необхідно вдарити. Безглуздо переконувати дитину не віднімати, а чемно просити іграшку, що сподобалася, в іншого маляти, якщо Ви самі тільки що накричали на неї, відбираючи, скажимо, брудну палку. Згодом такі діти можуть стати практично некерованими, такими, що не реагують на прохання та умовляння. Ви будете змушені підвищувати тон або впливати фізично.

Дитина може поводитися агресивно через прагнення привернути увагу оточуючих.

Наприклад, із певних причин вона не вирізняється серед інших дітей умінням співати або малювати. Але якщо зруйнувати сніжну фортецю, яку будувала вся група на чолі з вихователем, її неодмінно помітять, і будуть обговорювати подію весь день. "Рецепт" тут тільки один: Ваші дії та слова повинні постійно переконувати малюка в тому, що його люблять не за щось, а не зважаючи ні на що.

Ще одна розповсюджена причина дитячої озлобленості - ревнощі.

Агресія дитини може бути спрямована як на людину, чию прихильність вона намагається завоювати, так і на свого "конкурента". Наприклад, мама при своїй дочці похвалила іншу дівчинку за гарний малюнок. Вона могла це зробити просто так або з педагогічних міркувань, щоб дочці схотілося намалювати так само. А дочка не поспішає брати в руки олівець: замість цього вона рве шедевр на шматочки й відштовхує нахабне дівчисько, що насмілилося вкрасти в неї увагу та похвалу мами.

Іноді об'єктом агресії стає та людина, якій малюк заздрить, і яку він хоче принизити, "покарати" за перевагу. Якщо предметом заздрості є іграшка, дитина може відняти її, - але не для того щоб погратися, а щоб зламати або сховати і, таким чином, нібито знищити різницю між собою та її власником. Така поведінка свідчить про низьку самооцінку дитини: необхідно допомогти їй зрозуміти, що вона теж гарна, розповісти, які в неї є позитивні якості.

Деякі діти використовують агресію як захист від непередбаченого й ворожого навколишнього світу, зважаючи на те, що кращий спосіб оборони - це напад. Така поведінка властива дітям, чиї батьки не мають чіткої стратегії у вихованні й можуть по-різному оцінювати вчинки своєї дитини залежно від настрою, наявності поруч сторонніх. Малюк знає, що від людей можна чекати всього, тому поводиться агресивно "про всяк випадок".

Дуже часто батьки зауважують, що дитина кусає, дряпає або б'є саму себе. Це теж прояв агресії. Одна з причин такої поведінки - сувора заборона на прояв агресії щодо інших людей. Складніше всього дитині виплеснути негативні емоції на дорослих, особливо на батьків, любов яких вона боїться втратити. Наприклад, маля не хоче йти із прогулянки. Мама бере його за руку, щоб повести додому. Дитина вередує, ф, розпалившись, кусає мамине зап'ястя, намагаючись звільнитись. Але після суворого питання: "Це що таке?", починає кусати себе. Чому? Тому що вона ще "не охолола", і їй складно робити щось інше.

Не чекайте, поки малюк сам заспокоїться, допоможіть йому в цьому. Оберніть усе на жарт: "Ой, ти себе їси? Ти, напевно, солоденький?" Нехай Ваша дитина вчиться знаходити позитивний вихід із конфліктних ситуацій. У протилежному випадку звичка використовувати власне тіло для помсти собі або навколишнім призведе до формування негативного ставлення до самого себе.

Як же реагувати на дитячі спалахи агресивності? Насамперед, дитина повинна знати, що Ви її любите незалежно від того, як вона поводиться. Тому не потрібно занадто активно захищати того, кого маля скривдило, і підкреслювати різниу Вашому ставленні до кривдника та "жертви": ти, такий злий і поганий, скривдив когось доброго й хорошого. Це не викличе в дитини співчуття.

Вона просто дійде висновку, що й Ви проти неї. Краще зробити акцент на тому, що дитина зробила поганий вчинок, скривдивши іншу людину.

Дайте малюкові зрозуміти, якої поведінки Ви від нього очікуєте, і надайте йому можливість виправитися.

Безглуздо прагнути того, щоб дитина не почувалася агресивно. Важливо, щоб вона навчилася стримувати або спрямовувати агресію в інше русло.

Маленька людина поки не здатна аналізувати свої переживання. Негативні емоції, що накопичуються, спричиняють їй самій величезний психологічний дискомфорт. Тому завдання дорослого - допомогти малюкові висловити те, що він почуває.