06.05

ДИТЯЧИЙ САДОК 

ХУДОЖНЬО-ПРОДУКТИВНА ДІЯЛЬНІСТЬ 

МУЗИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 

Конспект музичного заняття для дітей старшої групи.                                           

 Програмовий зміст.

        Заохочувати дітей до ритмічного, виразного, координованого

        виконання рухів танцю, вправи, гри.

        Вдосконалювати вміння дитини передавати   рухами не лише

       загальний настрій музики, але і її темп, динаміку, яскравий ритмічний

        малюнок,  форму.

        Під час виконання виховувати у дітей такі риси характеру :

       взаєморозуміння, співпереживання, згуртованість, доброзичливість.

        Розвивати музичні та акторські здібності дитини, заохочуючи до 

       інсценізації знайомої пісні.

        Вдосконалювати вміння дитини співати легко, без напруги, виразно,

        інтонаційно чітко.

        Формувати основні співочі уміння: співати у «високій позиції»,

        дзвінко, домагаючись «польотності» голосу, проспівувати довгі

        звуки  мелодії.

        Розвивати творчу активність, уяву і фантазію  дошкільника в процесі

        гри на дитячих музичних  інструментах. Виховувати бажання грати

        на інструментах.

        Спонукати вживати слова на позначення  музичних інструментів

        (бубон, маракас, румба, ксилофон, трикутник, свистунець), вміти 

        порівнювати їх з вже знайомими  геометричними фігурами.

        Підтримувати бажання виконувати найпростіші  усні обчислення під

        час виконання логіко -  математичних завдань.

        Навчати дітей користуватися схемами для проведення музичних

        занять (діти співають, діти танцюють, діти грають на музичних

        інструментах)

        Вчити дітей уважно слухати музику, впізнавати та називати музичні

        твори, аналізувати, робити висновки, обґрунтовувати власну думку

        під час бесіди та виконання творчих завдань.

        Сприяти становленню мовленнєвої комунікації, вчити підтримувати

       діалог; вести бесіду;чітко виразно, логічно висловлювати свою думку.     

        Збагачувати словниковий запас дітей  відповідними словами

        (композитор, музикант, танцюрист, пружинка, вертушка, розспівка,

        інсценізація).

        Прилучаючи дітей до національної культури, познайомити з

        поняттям «українська народна  музика», навчати бачити, відчувати,

        захоплюватися чарівним світом українського народного

        фольклорного мистецтва (пісні, танці, примовки, забавлянки,

        колискові, лічилки,загадки).

     

                                              Хід заняття.

          Під веселу українську музику діти забігають до  музичної зали,

          зупиняються і повертаються  обличчям до музичного керівника.

М. К.   Добрий день мої малята, любі хлопчики, дівчата,

            Рада бачити усіх, і великих, і малих,

            І вертлявих, і тихеньких, і чорнявих, і руденьких.

              (співає)     Добрий день!

            (Діти співом відповідають)      Добрий день!

 М. К. Діти, у нас сьогодні дуже цікаве музичне заняття, до нас завітали

           гості: (показує дві ляльки) дівчинка Галинка та хлопчик Василько.

           Подивіться, яке у них гарне вбрання, у Галинки - віночок,

           спідничка, фартушок, у Василька – шаровари, шапка. 

           Здогадалися, хто вони? Так, українці!Наші гості ще й багато

           цікавих речей з собою принесли: і бубон, і свистунці, і трикутники,

           давайте використаємо їх на нашому занятті. І ще якийсь дивний

           кошик, але мабуть там якийсь сюрприз, ми його відкриємо трішки  

           пізніше. А зараз покажемо нашим гостям, як ми вчимося

           танцювати і пригадаємо нашу вправу, яка   називається «Фігурна

           пружинка з вертушкою». Хлопчики, запрошуйте дівчаток,

           ставайте в коло, так, щоб вам було зручно. В середину кола ми

           запросимо наших гостей, потім ми цю вправу використаємо в

           таночку, який будемо виконувати. (діти виконують вправу, м. к.

           слідкує за технікою виконання, робить зауваження, використовує 

           індивідуальний показ, після виконання вправи  діти сідають на

           стільчики )

 М.К. Скажіть, діти, як називається країна, в якій ми з  вами живемо?

Діти:  Україна .

М.К. Отже, якщо ми народилися і живемо в Україні, то  й називаємося

          українцями. Діти, а чим  славиться  наша Україна? Так, українською

          піснею. А чи знаєте ви звідки в Україні пісня взялася? Як вона

          прийшла до нас? Ось послухайте легенду. Давно це сталося, ще за

          часів наших пращурів. Якось зібрав Бог до себе всі народи, що

          живуть на землі, і вирішив розділити поміж них різні таланти, щоб

          кожен народ міг прославити себе. Французи дістали елегантність та

          красу, угорці –  любов до господарювання, німці – дисципліну та

          порядок, росіяни – владність, італійці – любов до музики. Раптом

          Бог побачив у куточку дівчинку. Вона була одягнена у вишиту

          сорочку, русяву  косу перевивала блакитна стрічка, а на голові 

          красувався віночок із червоної калини.

                                                     2.

       «Хто ти?Чого плачеш?» - запитав Бог. Я - українка! А плачу, бо про

        мене забули – відповіла дівчинка і хотіла вже йти, але Бог зупинив її.

        «Я всі таланти роздав, але в мене  ще неоціненний  дар, який

         прославить тебе на цілий світ. Це пісня! Візьми її.» Взяла українка

         дарунок і міцно притиснула його до серця, вклонилася низенько і

         з ясними очима та вірою понесла пісню в народ. З тих пір і

         славиться Україна своїми чарівними  піснями. Ось одну з них ми

         сьогодні і послухаємо,  вона називається « Зеленеє жито»                                                                                                     

        Слухайте уважно, потім мені розкажете, яка ж ця пісня за характером

        і що вам в ній сподобалось.

      (діти слухають пісню, визначають характер і зміст)

М. К.  Діти, а хто створює, пише музику?

Діти:   Композитор.

М. К.  Так, композитор, а ось ця пісня, яку ми тільки що слухали     

            називається народна. А ви знаєте, як створювалась народна пісня?

           Хтось із людей колись дуже давно придумав пісню і почав співати,   

           і так ця пісня всім сподобалась, що її почали співати скрізь : і в  

           містах, і в селах, вже й забули хто її перший придумав і почав

           співати. Є такі пісні, які співали ще ваші бабусі і прабабусі, а тепер

           з задоволенням співають ваші  мами і тата, і як  подорослішаєте ви

           теж будете їх співати. Бачу наші гості – Галинка і Василько

           посміхаються, сподобалась мабуть їм пісня. А давайте ми їм теж

           заспіваємо. Але перед тим, як  заспівати, нам треба розспіватися,

           розігріти наші  голосочки.

         Розспівка вам відома, вона  називається «Дрібушечки», співаємо не

         голосно, але чітко  вимовляємо слова, широко відкриваємо ротик.           

                                      (діти виконують розспівку)

М. К. Молодці, гарно розігріли голосочки, що ж нам таке цікаве

        заспівати? Ой, я зовсім забула про  наш кошик із сюрпризом, давайте

        подивимось, що ж там є?(відкриває кошик, дістає шапочки гусей,

        фартушок, хусточку) Про кого ж ми пісню  можемо заспівати? Так,

        ми знаємо українську  народну пісню « Веселі гуси».

     Гусоньки – гуси в білих сорочках,чому ви додому ідете рядочком?

     Гуси у відповідь, ну гелготать: щоб пастушкові нас порахувать.

М. К     Ми теж уміємо рахувать, скільки у нас гусей?

Діти:    Два! Один – білий, другий – сірий.

М. К.  Давайте не тільки заспіваємо, а й покажемо, про що співається в  

           пісні. (звертається до ляльки) Галинко - обирай бабусю, а ти,

           Василько –  гусенят. 

                                                         3.

(діти співають і інсценізують пісню «Веселі гуси»,  м. к. закріплює зміст і

                                                 характер пісні)

 М.К.   Ви загадки любите відгадувати?

                        У нашої бабусі сидить звір у кожусі,

                        Біля пічки гріється, без водички миється.

  Діти:  Котик!

 М. К.   Гляньте, ще щось в нашому кошику є!Та це ж наш Котик - 

              сонько у кошику спить. Котику, ми про тебе пісеньку знаємо.

             Ця пісня українська  народна, та ще й колискова. Вона

            називається «Котику сіренький» Як співається колискова?

Діти:   Тихо, лагідно, ніжно.

М. К.   Так! Наспівно, протяжно, в повільному темпі.Ой, кіт  - воркіт, та

     на віконечко -  скік! А з віконця в хижку, піймав сіру мишку,  кинув у

      колиску. Мишка буде спати, котик воркотати. (діти виконують пісню

                      всі  разом, потім за бажанням індивідуально)

М. К.  Діти, ви знаєте українська музика буває не тільки тихою,

           спокійною, а й веселою, жартівливою. А під веселу музику, що діти

           люблять робити? Так, танцювати. А як називаються люди, які

          виконують танці?

Діти: Танцюристи.

М. К. А ті що грають на музичних інструментах?

Діти: Музиканти.

М. К. Василько скликає музикантів, а Галинка – танцюристів.

          То ж тепер усіх діток я запрошую в танок.

          (діти виконують «Український танок»)

М. К. Музиканти веселіш, нам заграйте, чим скоріш,

          А звучить сьогодні звісно українська гарна пісня.

                             (діти виконують оркестр «Ой, дуб, дуба»)

М. К. Василько і Галинка не пожалкували, що завітали до нашого

           дитячого садочка, ми їх розважили, показали, що ми вміємо.

               Вміють діти в нас співати, вміють і в оркестрі грати,

              А ще більше танцювати.

              А тепер гостям покажем , як ми вмієм в ігри грати.

              Нумо в коло дітвора!    (діти стають в коло) Нас чека весела гра!

                    А гра наша називається «Ой, Василю, товаришу»

М. К.  Хто лічилку гарну знає, той Василька обирає! (діти лічилкою

           обирають Василька, грають в гру за бажанням декілька раз.)

      В кінці заняття м. к. закріплює вивчений матеріал,

      відмічає кращих дітей, прощається з дітьми.